Пам'ятка для педагога.

Зовнішні ознаки дітей, що піддаються систематичному насильству:

а) підвищена сексуальність, ззовні виражається в прагненні пестити самого себе;

б) хвалькуватість, постійне згадування про те, який він хороший, що він вміє робити, або ж навпаки;

в) надмірна самокритичність, переконаність, що він нічого не вміє робити аж до аутоагресії, демонстративного заподіяння шкоди самому собі і загроз суїциду.

Нерідкі також спроби втечі з дому, бродяжництво.

Щодо поведінки схильних до жорстокості батьків або інших законних представників можна стверджувати, що на можливість сімейного насильства вказують наступні ознаки:

а) суперечливі, плутані пояснення причин виникнення травми у дитини, звинувачення у трагедії самого потерпілого;

б) відсутність стурбованості за долю і здоров'я дитини, бездіяльність або пізнє звернення за медичною допомогою, часто - лише  з ініціативи сторонніх осіб;

в) неадекватна оцінка тяжкості травми, прагнення її перебільшити або зменшити;

г) емоційна холодність в поводженні з дитиною, відсутність ласкавих слів і жестів;

д) стурбованість власними проблемами, розповіді про те, як їх карали в дитинстві;

е) негативна характеристика дитини, покладання на неї відповідальності за власні невдачі, ототожнення з нелюбом родичем;

ж) алкогольна або наркотична залежність, ознаки психічних розладів або прояв патологічних рис характеру (агресивність, збудження і т. п.).

Підготувала практичний психолог:

Броваренко О.М.